Просто чувак

@темы: Арт

---

Ребята, выручайте!

Я деградирую в рисовании...
Я рисую какие-то почеркушки (ненавижу это слово, и бесит, когда кто-то называет свои эскизы и наброски этимсамоуничижительным словом, но сейчас именно тот случай)... Я вижу, что они всё хуже и хуже, НО... Они мне нравятся очень. Нравится бездумное и лёгкое черканье стилусом по планшету и странная раскраска Т_____________Т
Надавайте мне кто-то лещей... Мне это нравииииииится Т____________Т

---

Jackie

O'Lantern

---

Помогать людям – это круто!

Всегда можно что-то получить взамен.
Вот за помощь милому человечку Карди (с) в освоении баллонов, шрифтов и навигации по одному из форумов я получил от неё в награду этот чудесный фанарт.
Мангашная Каришка!!! Правда, она секси здесь?

@темы: Кариша, Дракона, Карди, фанарт, Грань

---

Сначала "волков" пруд пруди стало, потом "лисы" стали шириться в популяции...

Про "кошек" я вообще молчу.
Теперь моей тотемной зверюшкой будет энтат могучий зверь!
Увижу кого-то с ним – съем!
=)

Вопрос: Подходит ли Шудо новый тотемозверёк?

1. Айякже!		3	(50%)
2. Не очень!		0	(0%)
3. Скорее да!		0	(0%)
4. Скорее нет!		0	(0%)
5. Ба! Да, это ж вылитый ты!!!		3	(50%)
Всего:		6

---

Чесса (Сайлент Хилл: Наследие)

@темы: spin-off, Chessa, Silent hill, silent hill: legacy, illustration

---

Лучший журнал о видеогейминге на просторах СНГ закрывается!

Да, GamePlay закрывается из-за отсутствия рекламодателей.
Последний июньський выпуск готовится выйти в свет.
Спасибо тебе, Журнал, за эти информативные 5 лет. Спасибо всему коллективу, работавшему над ним все эти годы. Особая благодарность Олегу Овсиенко за рецензии японских рпг, Серёге "Сегалу" Галенкину как первому главвреду + за помощь мне в написании дипломной на тему "геймерский журнал...", Ярику Сингаевскому за одни из самых объективных, а главное, хороших и умных статей, превьюшек и рецензий, а также Анне "Ньянде" Зинченко, что заменила Сегала, когда он уволился, ну, и всем-всем-всем, с которыми я иногда был и не согласен.
ГП, ты был и остаешься лучшим по всем параметрам от первых до последних выпусков!
Виват, Король, Виват!

Примерно те же слова, что на иллюстрации, возникли в уме, когда узнал я эту зловость.


ПС: Ничего, блог обещали сохранить как часть издательского дома "ИТС". Живём, братюни!

---

С Днем Рождения, Юрико-сан!

От лица махонького и скромненького Persona Comics studio Желаю крепкого Здоровья и Усидчивой Музы ^___^

Неблагодарное дело дарить рисунок человеку рисующему в 100 раз лучше тебя и не фанарт, но я рискну!

---

Новая персона ко Дню рождения

---

Тададам!

Сегодня в комикс-студии официально появился автор железно настроенный на комикс-тематику. *машет лапкой Соу-чан, мол "да, это об тебе!" *
Мну счастлив. И надеется *коварный вид* заманить ещё одного великолепного художнега в ряды PCS =) Нет, теперь я уверен, что "заманить" этого человечка получиццо. А там ещё кого-нибудь соблазню *преображается в свой оооооооочень редкий, но действенно-благородный подвид Татсуя-тенно*
Теперь у нас тоже будет своя маленькая арт-группа =^___^=
Теперь на повестке дня создать наконец-таки адэкватное лого и теперь это будет проще, поскольку есть идея - 1, а второе я пока не скажу – это надо угадать по нижеприведенной картинке.
СОБСТВЕННО ВОПРОС: Что особенного в этой картинке (рисовал-то я и лучшее раньше)? Подсказка: 2 вещи: программа – 1 (но это не столь важно), способ исполнения – 2. Подсказка по способу исполнения: недостающее слово во фразе "... – не панацея, если руки кривые"

---

Установил Манга Студио!

Спасибо Али-шоумаи!
*берхаг*

Разбираться бу уже не сегодня, но вроде всё работает.
Ещё раз Д-Я-К-У-Ю!

---

Перехват осуществлен у Эон

1) ваша операционная система?
Виндоус Семёркин

2) ваш используемый интернет-браузер?
В порядке уменьшения частоты пользования: Дослідник Інтернету, Йопера, Гугуль Хром

3) ваша домашняя страница?
Квиповская главная

4) где находится ваша почта?
На укр.нет (рекомендую), гмейле (тоже не менее хорошая веСЧь), давно забытая, но функционирующая на ли.ру

5) ваш наиболее часто используемый аудио-плеер?
WinAmp

6) ваш наиболее часто используемый видео-плеер?
Он же %)

7) ваша программа для скачивания?
Браузеровстроенная.

9) что на ваших обоях?
Брата коллаж с мотоциклетом (не смею убрать, а то разобидится, что такое отношение к евойной работе). А раньше часто менял.

10) ваши самые посещаемые за день сайты?
УкрНет; ВК; Диари; геймплей кому, а?; комикс кому, а?; комирка; врестлингзоун.

11) ваш любимый аплоадер изображений?
Radikal

12) ваша торрент-программа?
Сам не пользуюсь практически ("чехол" ясь в этом деле), но мне качают с рутрейкерс.орга

13) ваш текстовый редактор?
Word. Изредка блокнот.

14) ваши любимые компьютерные игры?
Линейка Персона (особенно Персона2("Этернал Пунишмент") и Персона4), линейка Сайлент Хилл, Леженд оф Мана, Дарк Стоун, Диабло2, Фронт Мишн3, линейка ВВЕ, линейка о Райду Кудзунохе, Дисгай2, Ла Пусель Тактикс, Хошигами, Бригандина, Тактикс Огр, Д.О.А.1-2, линейка Метал Гир, Резидент Эвил 1-3, Ева паразитов 2, Проджект Сайрен 2, Хаунтинг Граунд, Танчеги, Последний Ниндзя, Черепашки 4, Дзен Межгалактический ниндзя, Дигимон ворлд 3, Хогс оф Вар... По любэ что-то забыл %)))

15) ваш любимый поисковик?
Гугуль и Яхуи (если надо найтить "другие" картинки, кроме найденных ужо %)) )!

16) ваш антивирус?
Авира

17) ваша ICQ-программа?
QIP

18) ваш интернет-провайдер?
МегаЛинк (дай Бог здоровья сим добрым людям)

19) ваша модель мобильного телефона?
Сонечка К550ай-ай-ай. После капитуляции Семёнов – оплот антинокииста %)))

20) ваш мобильный оператор?
ДжинсЪ и ЛайфЪ (ну, ещё ЛЮДОнет, но это отдельная грустная песня)

21) ваша мелодия звонка?
New World Order - Wolfpack

22) ваша мелодия для смс?
Завывания из "Эльфийской песни" (окружающим нравитсяяя, жуть просто!)

23) ваши телефонные обои?
Фото сестренки

24) ваши феньки на телефоне?
Гэ-гэ, а шо эта?! (с) Антикризовий ТроякЪ

---

Dragon Edge

09.05.2010 в 00:48

Пишет [J]Raphael Sorel[/J]:

"Грань Дракона"
Рад буду услышать любые мнения об истории.

---

Новый посточит в моем скромном дневе =)

*DemonArtist*, приветствую, располагайся!
Какими судьбами?
*чешет затылок: "Где-то мы уже виделись... Вот только где?! Дежа Вю?"
ПС: На днях я развоплощусь обратно в Татсую Шудо, так что не пугаться, чур!

---

Эволюция причех

И поверьте здесь нет 2-х одинаковых, некоторые только просто чуть дальше от стрижки, чем другие %)

---

С ПЕРВОМАЕМ, ДОРОГИЕ!!!

Весны и хорошего настроения!

---

Немножко об "Грани Дракона" (чтобы самому лучше понимать,...

а если, кто задаст вопросы, о которых и не задумывался, то, вообще, выйдет отлично)


Меня тут посвятили в 2 проекта и я понял, почему меня пинают и любители комиксов и манги. В первом случае я не соответствую стилем, во втором - содержанием...
=)))
По этому поводу решил тоже "разложить по полочкам" свое "надбання"... Нет связи у предпосылки и вывода? Возможно, не такая явная, о есть.
ИТАК:

: мысли о комиксе

1) Мир: а-ля наше Средневековье. Населен преимущественно людьми. Расы (действующие): люди, драконы, анкоу. Водятся всякие изобретатели-гоблины, работорговцы эльфы (это у меня классическая их работа: разбой и торговля рабами) и т.д. Но они на переферии повествования.

Люди - обычные такие гомосапиенсы. Никаких излишеств.

Драконы - драконы имееют три облика: человек с серыми белками, дракон, переходое звено (человекообразное чудище, такое себе). Они воплощают стихии, времена года, животных, цветы, предметы быта, чувства. эмоции, формы даже... Разделены на 5 категорий по принципу сторон света. Король драконов всегда в Центре. По этому же принципу поддерживается баланс в мире. Если погибнет один из них или родится новый дракон, то баланс в мире нарушится и нужно будет перераспределять силы, пересылая драконов разной силы в другие концы света, меняя местами, а иногда и убивая их. Дракона убить возможно только если убьешь и его, и его офицера. Офицер дракона может быть любой расы, кроме драконов. Их предназначение, воскрешать погибших драконов, с которыми они связаны "косточкой дракона". После гибели души драконов становятся разноцветными шариками, которые можно использовать, как усилители своей силы. То есть имея шарик-душу дракона огня, можно свободно пулять фаерболами.
Офицеров драконы прячут надежно в своих резиденциях, но иногда всё происходит, наоборот% дракон прячется, а его офицер выполняет поручения (исключительно смелые драконы). Офицера убить тоже практически невозможно, пока в нем есть "косточка". Дракон сможет поднять поверженного и регенерировать в прежнем состоянии даже с далекого расстояния, зная местоположение. То есть, чтоб убить и того, и другого нужно грохнуть их обоих, повторюсь. Офицер умеет практически то же, что и обладатель души дракона, но данное драконом добровольно. + офицеры драконов при встрече друг с другом могут проявлять пограничную переходную форму дракона (так "косточки драконов" действуют при приближении одна к другой).
Офицер не обязательно есть у всех драконов, но у всех есть другое существо - маскон (см. Чьероскуро у Кариши) - домашние животные драконов, по сути, они являются ценными союзниками и помогают всячески офицерам и драконам. Драконы, таким образом, служат бытию.
Но есть и "дикие", не входящие в порядок драконов, отказавшиеся от служению всяким явлениям жизни. Эти выглядят, как привычные драконы, сжигающие села и терроризирующие окрестности, и чаще всего даже не умеют принимать другую форму, кроме животной.

Анкоу - раса хранителей, поддерживающая равновесие, но, в отличие от драконов, не в мире, а между мирами. Точно между миром живых и мервых, поэтому чаще всего их можно встретить у кладбищ и некрополей, где они следят за границами миров, чтобы призраки не возвращались в мир живых. Сила каждого отдельно взятого анкоу напрямую зависит от кладбища, которое его подпитывает некой субстанцией. Все выглядят по разному, но у всех есть аксессуар коса.

2) География: Пока представлена не очень детально, но мы работаем над этим. Точно есть большое царство Шинкангар, занимающее огромный остров (типа Гренландии) и прибрежный город Стронхорд, построенный в ущелье между океаном и континетом (названия пока нет).

3) Вероисповедание: есть разные, но в основном, как у нас с вами

4) Меч мира (он же "Грань Дракона") - легендарный артефакт, позволяющий внести какую-то коррективу в мироздание. Поручен на охрану драконам, но они им никогда не пользовались. В комиксе может сложится впечатление, что его очень плохо контролируют эти драконы, но, уверяю, что это не так

5) Истоки: изначально планировал сделать раскадровку для 3страничника, где рыцарь проникает в башню за Мечем Мира, побежддая подложного дракона, а в финале его поедает "девушка-пленница" (за кадром), оказавшаяся истинным драконом. Но дизайн Заннира вышел не столь брутальным, как планировалось, поэтому я решил его пощадить, сделав этот комикс завязкой к истории, продолжающей историю "Dream's Attendant" – сценария, который я планировал для одной, как казалось, серьёзной художницы. Но с комиксами тогда (даже с 2страничниками) тогда не сложилось, а идея мною реализовываться не планировалась.
В нескольких строках: Кто-то начинает истреблять драконов Центра, сначала диких, а потом и вполне цивилизованных, нарушая равновесие. В реакцию на непонятное драконы Востока (а на Востоке к ним несколько другое отношение, чем на Западе и в том же Центре) посылают жрицу (так там офицеров кличут и вовсе не прячут) дракона Дневного Света - Тайасу Ходжо (Тайа-химэ). По прибытии в одно из центральных королевств девушка начинает расследование, судьба сводит её с помощником в этом нелегком деле - незадачливым вором-наёмником Вильхэлмом, никогда не замолкающем и отвешивающим постоянно колкости и шутки, вместе они подходят к разгадке Драконоборца, попутно отбиваясь от диких драконов и прочих препятствий. В особо тяжелые моменты появляется некий тяжелобронированный призрак рыцаря женского полу и юрийных (прости, Господи!) наклонностей. В финале героиня всё-таки побеждает Драконоборца с помощью того же призрака-рыцаря и отнимает шарики-души у собирателя. В финальной сцене рыцарь развеивается (по другой версии (более современной) - его утаскивают назад анкоу).

6)Герои (пока 2 - остальных не имеет смысла в виду большой текучки кадров =) )
а) Имя: Кариша
Раса: Дракон
Принадлежность: дракон Центра
Вид: Дракон Клевера – повелитель (чего пока тайна)
Род занятий: Хранительница Меча Мира/Грани Дракона
Наличие офицера дракона: Ещё нет
Возраст: 721 год (где-то 17 по человеческим мерам)
Глаза: Жёлтые
Волосы: Зелёные
Характер: Прямолинейный

б) Имя: Заннир
Фамилия: ...
Раса: Человек
Род занятий: Страж Брабуса Рассвета
Возраст: 26
Глаза: Карие
Волосы: Тёмно-синие
Характер: Покладистый, но решительный
Био: Сын священника с окраин Стронхорда. В виду того, что приход отца находился недалеко от кладбища, маленький Заннир подружился с для всех мрачным и непонятным существом анкоу. Даже научился понимать этих существ. Первой мечтой было пойти по стопам отца и стать тоже священником в другом каком-то населенном пункте (куда определят), но всё изменилось в 10 лет, когда по соседству поселилась семья королевского рыцаря с 12-летней девочкой Мирабэллой. От неё миролюбивый Заннир перенял стремление к защите других иного, более физического характера. У Заннира никогда не было командирских качеств, но навыки воина он освоил легко. И в то время, как его возлюбленная Мирабэлла становилась рыцарем и получала разные звания, талантливый как воин Заннир оставался простым рядовым стражником. Поэтому в момент осады Стронхорда силами армии царства Шинкангар именно Заннира и послали на важное задание - привезти Меч Мира в город, поскольку организационных способностей в боевых действиях Зан не имел, а рубака он лучший, наверное, в городе. Владеет опасной техникой на стыке фехтования мечом и молитвы Света - "Справедливость в стали".
Особая примета: Амбидекстер, что очень часто ему помогает в сложных ситуациях.

ВНИМАНИЕ! ЗАГАДКО! Кто угадает откуда происходит имя "Заннир" (от какого слова), того я буду сильно уважать

Есть ещё часто появляющийся в кадре Каришин маскон Чьероскуро, выглядящий как воздушный шарик - по этому принципу он и летает, помогая задавать направление крыльями и хвостом.

7) Опасность:
Угрозу в комиксе представляет армия Шинкангара во главе с генералом Шинмером, изобретающим новых чудовищ для осады Стронхорда. Ценность Стронхорда в том, что он находится в ущелье, собой перекрывая путь с моря на континент. На побережье на многие киллометры протяжены горы и чтобы совершить масштабный десант на континет в другом месте – долго придется плыть. Якобы, Шинмер может оживлять недавно павших бойцов, поэтому армия Шинкангара считается непобедимой.
Армия состоит в основном из пехоты, гигантских волосатых вермонов (не спрашивайте, потом поймёте %)) ), а также всяких других модифицированных лично генералом тварючек типа летучих ммышек, собак с цепными булавами на плечах и толстых тварей, стреляющих ракетами.

8) Брабус Рассвета - древний артефакт, наделенный силой Света, хранящийся в прибрежном Стронхорде. При правильном использовании им можно лишать сознания врагов и убивать связанных с тьмой существ.

Пока всё вроде.

:/

@темы: Кариша, Karisha, Zannir, Грань Дракона, Dragon's Edge, persona comics inc', Заннир, Чьероскуро

---

Такий схожий на брата

У фанрусі не сильний, але рейтинг широко масовий! =)
Полотно навіть «рекомендовано для использования в детских учреждениях» (с)
Читать лучше под музыку в «@музыка»

Фанфиконенавистники не читают... Я случайно! Правда!

Біловолосий побачив образ своєї хазяйки і зробив здивований вигляд.
- Чим зобов’язаний такій честі, Ваша величносте?
- Ти знаєш, чому я з тобою зв’язалася! Я не схильна жартувати в таку мить! Де Кіфрадіон?!
- Кіфрадіон на випробуванні, – байдуже відповів біловолосий, потерши нігті об свій костюм, а потім замилувавшись якістю свого манікюру. – Я звелів… від вашого ясновельможного імені, звичайно, розвідати особистість імовірного і не відомого нам нефіліма, якого можна було б завербувати на нашу сторону.
- Чому я про це не в курсі?

* * *

На гірських полонинах не було жодної живої душі. Вранішній туман починав опускатися з гір у долини. Одинока постать у червоній майці та чорних модельних штанях наближалася до покинутого невеликого замку, що у давні часи слугував притулком місцевого князька. Побудований у горах, він ніколи не ставав здобиччю ворогів цього краю. Край був бідний, і сам замок виглядав навіть у кращі роки біднувато, тому його вигідніше було не помітити, ніж підніматися на полонини, щоб осаджати. Єдиним, що могло привернути увагу до цієї будівлі, крім її історичної цінності, була височенна вежа в правому крилі ансамблю над глибоким проваллям. Саме там, за словами біловолосого, переховувався цієї ночі невідомий нефілім.
Кіфрадіон пройшов через камінні ворота до внутрішнього двору, роздивляючись на здичавілий устрій замку, і направився до вежі. Коли він йшов, йому здавалося, що за ним хтось стежить, але нікого з надлюдською природою поряд не було – Кіф це знав точно, а люди його не страшили, навіть, коли хтось і зачаївся десь. Біля входу до безпосередньо вежі колишній янгол знайшов скривавлене кремово-рожеве перо. Значить, слід був правильним, хоча у пері не було ніякої надприродної сили і мало воно незвичайне навіть для нефілімів забарвлення. Та кому як не йому не дивуватися забарвленню крил.
На самому верху камінного стрижня був оглядовий майданчик. Саме там колишній янгол знайшов дивакуватого чоловіка, що мирно спав у сидячому положенні прямо з рюкзаком за спиною, прихилившись ним до стіни і обійнявши оздоблену сріблом рушницю. Виявляється, біловолосий не брехав, що притаманно було його поріддю, про місце схованки об’єкта пошуків. Посланець наблизився тихо до імовірного нефіліма, задоволено посміхаючись. Неподалік від сплячого на великому камінному блоці було розкладено всілякі мідні шестерінки, пружинки, гвинтики, а також інструменти, серед яких виділявся окуляр ювеліра. Сам же чоловік виглядав років на 35, мав незвично попелясте волосся із зачіскою до плеч, тижневу щетину на обличчі, а одягнутий був у темно-пісочний плащ з єдиним правим рукавом і в нагрудній кишені якого лежали великі круглі окуляри. Цікавість викликала незвично оформлена рушниця. Вона нагадувала скоріше сувенірну, аніж бойову. Срібні елементи були оздоблені всілякими хитрими візерунками з ключовими епізодами з історії людства. Ще одним незвичним елементом у зовнішньому вигляді чоловіка, що спав, була ліва рука – на ній була вдягнена довга рукавичка від кисті і до самого тулубу, перетиснена у кількох місцях пасками різної ширини.
«Ну, що ж розбудимо, нашого соню, та спочатку…» – лукаво посміхнувся Кіф, витягуючи окуляри з кишені дивака і одягаючи собі на обличчя. Швидким рухом він вирвав рушницю у незнайомця і притис тому ліве плече ногою.
- Добрий ранок, як спалося, любчику? – тонким голосочком заговорив глузливо Кіфрадіон.
- Ти хто такий? – чоловік короткозоро вдивлявся. Виглядав він зовсім не сонним і говорив напрочуд спокійно, шукаючи вільною рукою окуляри в кишені.
- Питання тут задаю я! Але, коли тобі все ж цікаво моє ім’я, то я – Кіфрадіон! А ти – нефілім? Вірно? Я присланий сюди, щоб залучити тебе до нашої армії.
- Отак от, вирвавши річ у сплячого мене, забравши мої окуляри і наступивши мені на плече, ти хочеш зі мною вести переговори? – Кіф помітив, що очі у об’єкта пошуків теж попелястого кольору, як і волосся, і в цих очах промайнуло дещо нехороше… у кращому випадку роздратування. – До того ж… Невже я схожий на нефіліма?
- Якщо людину не дивує таке питання, то вона не людина! А поводжуся я так з тобою, тому що не збираюся тебе вмовляти. Мене послали сюди, не здогадуючись, що я зневажаю таких, як ти. І якщо ти один з них, то я задушу твою душу.
- За-ду-шиш… – повторив попелястий у задумі.
- Ти сам себе видав своєю обізнаністю. Не розумію лише, чому я не відчуваю твоєї сили?!
- Мабуть, тому, що ти помилився, міньоне.
Удар прикладом рушниці відкинув голову попелястого назад і лише рюкзак не дав потилиці вдаритися об стіну. Кров заструменіла з розбитого носа.
- Зараз і перевіримо! Людина мені теж ні до чого.
Кіф скинув окуляри на підлогу і, підхопивши за грудки, з легкістю підняв «нефіліма» на ноги. Колишній янгол мав певну здатність, яка робила його небезпечним супротивником, а саме – повне просвічення поглядом будь-кого і будь-чого.
Блакитні очі затуманилися, коли вони зустрілися поглядом з асфальтно-сірим поглядом дивака.
В одну мить Кіфрадіон побачив сутність того, за ким його було прислано. У свідомості фігурувало ім’я Нейл… Хоча не було почуття позаземної сили, але Кіф знайшов відповідь чому: на лівому передпліччі, якраз під дивацькою рукавичкою-чохлом, містилося татуювання-печатка у формі рукоятки меча, а на спині така ж татуйована печатка, але у формі крил на лопатках… Дивно було інше. По суті, крім імені, йому не вдалося дізнатися нічого з внутрішнього Нейла, наче те теж було запечатано. І мов у тумані бачилось щось на кшталт ще одного імені, але додивитися посланець не міг, що ж воно таке.
На закривавленому обличчі промайнула хижа посмішка:
- Гарний трюк для такого щеняти!
- Замовкни! – посланець відкинув убік сіроволосого.
У ту мить Кіфрадіон вирішив задавити душу Нейла. А коли той почне втрачати концентрацію, витягти з його свідомості абсолютно все. Опір «нефіліма» було сприйнято як виклик, до того ж Кіфа розізлило, як його назвав цей запечатаний недонефілім.
Нейл скривився від болю, коли його душу затисло ментальною хваткою, що була однією з найнебезпечніших технік, якими володів колишній янгол.

* * *

«Внутрішній туман» відступив назад, оголивши інше ім’я, яке так хотілося дізнатися білявому янголу.

* * *

- Ну, нема ніякого сліду нефіліма! – награно наївним тоном відповів біловолосий
- Куди ти його послав?
- Я вказав йому місце, де зараз, імовірно, знаходиться Катберт.
Темній принцесі на мить втяло мову.
- Ти збожеволів?! Це ж забуття для молодого янгола!
- Ну, чому ж так критично? Це може випробувати і продемонструвати багато чого! – демон почав загинати пальці на руці. – Дипломатія – це раз! Нікому не вдавалося вимолити пощади у Спалювача Душ, коли той приходив у лють. Але у Кіфри є кілька козирів! Він же поки що не мучив улюблене Катбертове людство, а ще він не один з нас, хоча і на нашому боці. Спритність – це два. Щоб втекти треба теж постаратися. Розум, щоб ретируватися з бою, коли зрозуміє, що перед ним зовсім не якийсь там нефілім – це три! Ну, і сила – це чотири, якщо розуму йому таки забракне… Хоча тут без шансів. Ну і п’яте – це живучість, коли йому забракне перших чотирьох!
- Я обіцяю тобі, що коли популяція наша знову зросте, ти будеш скинутий на саме дно Темного Неба прямо у Грозове Серце.
- За що, моя пані?
- Ти власноруч відправив одного з кращих і вправних наших союзників на бій з найбезпечнішим нейтралом, якого можна лише уявити.
- Краще не уявляти… – хихикнув біловолосий, закладаючи руки за спину.

* * *

Кіфрадіон піднявся з кам’яних плит у внутрішньому дворі замку, куди його було скинуто з вежі. Піднявся скоріше машинально, ніж усвідомлюючи, що відбувається. Фізичні основи земного світу відійшли на задній план, розкривши істинну природу, невидиму ні людям, ні іншим істотам Міжнебесся, ні навіть мешканцям Світлого і Темного Небес. Метасвіт виглядав як дещо середнє між видимим станом речей і внутрішнім світом окремих осіб, куди занурювався Кіф, шукаючи слабкі сторони своїх ворогів. Позаду янгола з’явилися його багряні крила – Тавро Братовбивці, що скоїв найстрашніший злочин за законами Світлого Неба.
Кіф підняв очі догори і побачив на вершині башти, що в метасвіті мала в’юнку форму, полум’я восьми велетенських метакрил та гігантського вогнемеча. Залишки свідомості сигналізували, що знайдено причину, чому він не міг знайти силу в Нейлі. Істота з Позанебесся – янгол з порядку Вищих Полум’яних мав силу зовсім іншого характеру, ніж міг побачити молодий колишній янгол. Катберт! Чиє ім’я означало «Той, Хто Спалює Душі». Кіфрадіон завжди думав, що історія про добровільного стража Міжнебесся, що відмовився від використання своєї сили, щоб навчити людей вірити у власні сили і не покладатися ні на кого, крім себе, лише притча для людей. Навіть ніколи не задумувався навіщо її розповідали одне одному і на Світлому Небі. Згадалася і інша історія. Архідемон Сатарх від початку мав три душі – по одній на кожен зі світів. 500 років тому він проник у земний вимір і запечатав перехід до нього зі Світлого Неба своєю земною душею. А так як за Перемир’ям ніхто з армій Темного чи Світлого Небес не міг знаходитися на землі, то представники Світлого Неба виявилися відрізаними від Міжнебесся, більш того – навіть не знали про те! На землю почалося нашестя демонів. Тоді Катберт, що до того намагався жити як проста людина, зірвав з себе Тавро Смертного і спалив печатку між світами, тим самим знищивши душу Сатарха, що пов’язувала інші дві, а потім обвуглив руку Сатарха, що тримала портал, з якого з’являлися демони. Сатарх, втративши одну з душ і лівицю, втік до Темного Неба і зализував рани десятки років… І невже це та сама істота?!!
- Ти хотів задавити мою душу? За це я зроблю те саме з твоєю…
- Наволоч мене обдурив… – прохрипів сам до себе Кіф, згадуючи хитре обличчя ненависного демона, що спрямував його сюди.
- Ти маєш право зникнути, знаючи вирок. Я скажу тобі, за що я тебе караю, бо я – не вбивця! Міжнебесся ніколи не буде підконтрольне ні твоїм побратимам, ні твоїм ворогам. Не вами людям була дарована Свобода, не ви її у них і заберете. А я ніколи не пристану на сторону будь-кого з політиканів, що гризуться за владу. Як бачиш мені навіть не потрібно користуватися своєю сутністю на фізичному рівні, щоб перемагати таких як ти… Тому ти зникаєш намарне. Коли б вам теж не було дано Свободу дії Ним, я б давно освітив би ваші чорні душі, але це вже інша історія.
Наступної миті Кіфрадіон опинився у невидимих лещатах. Кров потекла з вух та носа Кіфа у фізичному вимірі, а його метатіло почало тліти. Нестерпний біль розтікся жовтогарячою хвилею.
- Прошу тебе, Нейле, зупинися!
Біль трохи розсіявся і «лещата» позбавили хватку… Хтось опирався натиску так само, як і Кіф. До слуху білявого янгола, наче у маренні, доносилися слова Катберта і ще когось жіночої статі.
- …, відійди! Це лише посіпака Аріадни. Він може донести своїм про нас, якщо виживе.
- Зупинися, дай сказати… Тобі нічого страшитися. У крайньому випадку ти можеш вивільнити свою силу!
- Залиш! Йому кінець.
- Я стільки разів тобі допомагала і не просила нічого взамін.
- Навіщо він тобі?
- Він брат… – Кіф не розчув, але його сутність збентежилася… вона знала Ардена!
Хватка зникла і посланець втратив свідомість в обох рівнях буття.
- Твого Ардена?
- …
У земному світі Нейл спустився до переможеного. У кожному скельці його окулярів відображався закривавлений юнак і ангелеса у чорному з обрубками кремових з чорною окантовкою крил, що вічно кровоточили на кінцях. Вона стояла біля пораненого на колінах.
- Жити буде! Та більше хай не з’являється на моєму шляху… – Катберт перевів погляд з ангелеси на юнака. – Лише з поваги до твого брата і Фортуни я лишаю тобі життя, щеня!

* * *

Нейл йшов лісовою стежиною. Вечоріло. Він дослухався до шуму в кронах.
- Фортуно, я зупиняюсь! Спускайся, повечеряєш зі мною. Тушонкою!
Він витяг з рюкзака банку тушонки і дві виделки, розіклав ковдру, розвів вогонь. Ангелеса не спустилася. Весь вечір вона просиділа в кроні дерева і нічого не говорила. Вона була поряд, але чимось була зайнята – це було відомо Катберту напевне.
Коли стало зовсім пізно, Нейл загасив полум’я вогнища і ліг спати.
- Добраніч!
Тиша.

* * *

Щоб відновитися Кіфу потрібно було кілька днів… Зараз у його фізичного тіла був жар і він лежав у одній з кімнат замку, куди його відніс Катберт. Марилися йому страшні картини війни на Світлому Небі, свідком якої він став у дитинстві. Знову і знову гинув його брат. Перед боєм він приходив до кімнати Кіфрадіона, знову і знову знімав з себе на час бою напівпрозорого чорного браслета з трьома металевими дисками і давав Кіфу. «Удача не відвернеться від тебе, поки він на тобі! А після битви повернеш!» Підморгував і йшов, а Кіф знову і знову йшов за ним.
Фортуна влетіла через вікно. І деякий час просто дивилися на пораненого, перебираючи дещо в руці. Потім підійшла ближче.
- Який же ти виріс. Гарний, статний. Я бачила тебе лиш раз, коли потайки повернулася до твого брата на Світле Небо. Ти навіть не здогадуєшся про мене, мабуть… То й добре. Дуже добре. І, начебто, не схожий на нього… Такий ще зовсім дитина!


* * *

Коли Кіфрадіон опинився на Землі… браслета на руці не було. Згадалися страшні, повні відчаю, очі агонізуючого ключника, якого довелося вбити, щоб попасти в портал. Він схопив Кіфа за руку, заливаючи все своєю кров’ю. Зляканий молодий янгол щосили вирвав свою руку і кинувся в портал. Мабуть, подарунок брата лишився у стражника в руках.

* * *

Фортуна одягла на зап’ястя пораненого напівпрозоре чорне кільце з трьома металевими дисками.
- Такий самий колись я зробила твоєму братові. Він відведе лихо від тебе. Як відводив від твого брата, поки був з Арденом.
Вона зі щасливою замилуваною посмішкою на обличчі погладила своїми молочно-білими долонями розжарені щоки Кіфа, прибрала пасма з чола, занурила пальці у волосся, скуйовджуючи його… Мимоволі замружила очі, масуючи скроні брата свого Арденісея, присіла поруч з ним.
Щось проштрикнуло зсередини. Ледь не зойкнула від болю. Скочила на ноги, роздивляючись свої пальці. Губи напіввідкритих вуст ангелеси дрібно тремтіли. Що то було? Волосся. Його волосся. Таке саме на дотик…
Фортуна склала руки у молитовному жесті і позадкувала до вікна, розправляючи свої залишки крил.

* * *

Прокинувся Катберт на світанку від дивного звуку.
Дослухався-дослухався, але більш нічого такого, схожого на плач, не почув.

* * *

Пройшов тиждень, поки сили повернулися до Кіфрадіона. Він прокинувся погожого сонячного ранку, чомусь осипаний майже цілою ковдрою пір’я фламінго, і відразу побачив на руці братів браслет. Дуже тому зрадів.
«Значить, то мені лише в кошмарах верзлося, що вбитий страж хапає мої руки! Ну, і добре!»

Иллюстрациё

@музыка: Агата Кристи + БИ-2 «ВСЁ КАК ОН СКАЗАЛ!»

@темы: Ангелесса Фортуна, ДсАД, Кифрадион, Нейл Катберт, фан - фики, Фанарт

---

Только для Аливис-шоумаи – порадовать решил =)

Очень неплохой сиквел Assassin's Creed попал в книгу рекордов Гиннесса 2010 года и вот почему: оказалось, что за прошлый год (с апреля 2009-го по апрель 2010-го) эта игра чаще других появлялась на обложках профильных изданий. Картинки из нее напечатали на лицевой стороное журналов 127 раз в 32 странах. Отдел маркетинга и рекламы Ubisoft уже наверняка устроил веселый сабантуйчик по этому поводу.
(C) Cray, gameplay.com.ua/comment/reply/1012966#comment-f...

---

Перехват осуществлен у Tosha D. Flourite =)

Пишет  Raphael Sorel:

15.04.2010 в 09:13

Твое предназначение

Твое имяТебе предназначеновозглавить народный бунт

«Твое предназначение» © kenna
Quizico! — тесты для дневничков на каждый день

Твое предназначение

Твое имяТебе предназначеносохранять и оберегать природу

«Твое предназначение» © kenna
Quizico! — тесты для дневничков на каждый день

Напомнило: "Написал резюме. Прочитал, расплакался - понял, какой я замечательный человек."
)))
И главное, как мне всё подходит! Природу люблю, а бунт заварить, так вообще первый! Хаста ла виктория сьембре, камрадес!
+ Пойду позову свою одногруппницу ЧеГеварю и будем собирать повстанцев =)))

URL комментария